9 листопада в Україні відзначають День працівника культура та аматорів сцени. Напередодні культорганізатор НКДЦ Ірина Лимар розповіла про свою творчу роботу, та як працівники культури допомагають ЗСУ.
Ірина Лимар – корінна нікопольчанка. Закінчила гімназію №15. Згодом, здобула спеціальність режисера у Дніпропетровському коледжі культури та мистецтв.
– Ірина Анатоліївна, чим ви полюбляли займатися в дитинстві та шкільні роки?
– В дитинстві займалась танцями, писала сценарії для шкільних вистав, співала в шкільному хорі, була вожатою у молодших класів.
– Тобто, вибір майбутньої професії для Вас був очевидним?
– Рішення щодо професії не я приймала – саме життя так склалось.
– До війни Вас разом з вихованцями можна було дуже часто побачити на різноманітних міських концертах. Розкажіть будь ласка про своїх вихованців…
– Свій перший танцювальний колектив – шоу-театр “Лайф” я створила 1 березня 1997 року на базі Будинку дитячої творчості, де працювала. В цьому році йому виповнилося 25 років. На жаль, через війну ми не змогли відсвяткувати його ювілей.
Починаючи з першого випуску, учасники шоу-театру “Лайф” є активними учасниками різноманітних конкурсів та фестивалів. Зараз колектив займається у центрі дозвілля “Славутич” Нікопольського культурно-дозвіллєвого центру. Його молодшим відгалуженням є танцювальний колектив “Дивоцвіт”. На сьогодні, учасники двох танцювальних колективів мають багато нагород з Всеукраїнських та Міжнародних фестивалей України, Іспанії та Болгарії.
– Вас можна побачити у ролі співачки та ведучої на різноманітних заходах. Ваше обличчя знайоме, як мешканцям вулиці Княжа, так і 3-ї дільниці. Як Вам вдається поєднувати одразу декілька творчих направлень?
– Я працюю культорганізатором у Нікопольському культурно-дозвіллєвому центрі. Дуже часто допомагаю колегам проводити концерти у наших клубах “Оберіг”, “Славутич” та “Ровесник”. Неодноразово бала участь разом зі своїми вихованцями у заходах, які організовував Палац урочистих подій та Нікопольський територіальний центр.
Окрім того, є солісткою вокального ансамблю “Золоте Перевесло”, співаю в дуеті “Зорі”, який я створила багато років тому. А, ще у мене є театральна студія “Крила”.
– Як давно вона працює?
– Вона була заснована 1 вересня 2020 року. До війни, ми з її учасниками ставили етюди, казки, поставили Масляну. Остання наша міні-вистава “Де коза ходить”.
– Як змінилася Ваша робота під час війни?
– Під час війни наш клуб “Славутич” працює, як пункт допомоги ЗСУ. Разом з нашим благодійним фондом “Берегині Нікополя” робимо все, щоб нашим хлопцям трошки легше було захищати нас та нашу країну.
– І наостанок, щоб Ви хотіли побажати колегам по сцені професійне свято?
– Колегам та усім українцям хочу побажати ПЕРЕМОГИ, МИРУ, ТЕРПІННЯ ТА ВІРИ У ЗСУ та БОГА!!! Нація з такою культурною спадщиною, як у нас, просто не може бути поневолена та переможена! Все буде Україна!