Дідух є різдвяним символом України. NikopolART розповідає, як його можна зробити з посиланням на сторінку “Дніпро культура”.
У давнину для дідуха зазвичай брали перший або останній зажинковий сніп. Його перев’язували перевеслом і підвішували в стодолі. Так він висів до святвечора. Опісля за звичаєм його відмолочували і отримане зерно підсівалося на полях. Та з часом змінилися як традиції, так і вигляд цього різдвяного символа.
Дідух до хати повинен вносити господар. Це така поважна місія. В українському народі ще з прадавніх часів дідух символізує урожай, багатство і добробут. А тому для нього беруть лише найкраще колосся.
Як зробити Дідух: поради
- Дідух – сніп з ОДНОГО виду збіжжя. Найчастіше бралась пшениця, або жито, або ячмінь, або овес. Те, що вирощувалось саме в цьому регіоні.
- Дідух робиться виключно чоловічими руками – ґазди чи, коли тато на війні, старшого сина (як нема господаря в хаті вдови чи сироти, то дідуха несуть родичі – брат, кум, стрийко чи вуйко). В цьому кардинальна відмінність від «жіночих оберегів» – писанок, вишиванок, мотанок, хлібів.
- Дідух – атрибут нативної віри європейців (і українців також), він не буває християнським, бо старший на кілька тисяч років від виникнення християнства. Ним спускаються Боги-предки до живих.
- Дідух не декорується християнськими символами.
- Дідух може прикрашатись, але декор має бути таким, щоб не заважати потім обмолочуванню. Це можуть бути плетені коси для зв’язування дідуха, восьмипроменеві Зірки, солом’яні прикраси, банти, дзвіночки. Також, за дуже давньою традицією, Дідух прикрашали різдвяними писанками з зіркою.
- Дідух не фарбується. Навіть в жовто-синє.
- Дідух не декорується букетиками «для краси». Бо насіння квітів потім опиниться в посівному збіжжі і заполонить ниву.
- Дідух не може зберігатись кілька років, це однорічний оберіг.
- Дідух може бути просто акуратно підрізаним снопом колосся однієї довжини, може стояти на трьох «ногах» чи на сімох, може мати 3 яруси і маківку. Жоден з варіантів не завадить дідуху збирати Божі благословення.
- Дідух стоїть від Сонцестояння до Рівнодення (частіше прибирається на стрих після Щедрого вечора в ніч на 1 січня). Це короткожиттєвий оберіг. Він збирає благословення Божі від Святвечора і до Великодня, від зимового сонцестояння до весняного рівнодення. Зерно домішується до посівного збіжжя.
- Для міських умов зерно з дідуха можна висипати під вікна – може, щось зійде. І згодувати птахам. Можна домішати трошки до каші для улюбленого собаки. Солому або спалити, або за відсутності можливості подрібнити і закопати неглибоко під квіти чи кущі на клумбі як добриво.
- Самого Дідуха не палять! Тільки голу солому з нього без жодної зернини.
- Дідух не заперечує ялинки.
Традиційно хвойний дух в домівці був від ялицевого Колеса року зі свічечками на сволоку над святковим столом. Але і прикрашена ялинка ніяк не конфліктує з дідухом і традиційними святами українців. Хоча, звісно, віддавна ялицю прикрашали живу і надворі, частіше одну на село: обвішували випічкою, насінням, горішками, сушениною, пасмами прядива й забавками з сіна – всім, що можуть з’їсти або забрати до гніздечка чи нірки Створіння Божі, котрі також святкують Святвечір.