Наприкінці травня, коли за традицією лунають останні дзвоники, свій особливий акорд пролунав і для вихованців дитячого театру «Казка».
Після тривалого, виснажливого онлайн-навчання крізь холодні екрани ґаджетів, діти нарешті зустрілися наживо. Описати те, що відбувалося, словами важко — емоції просто зашкалювали. Це були найщиріші обійми, від яких перехоплювало подих, щасливі посмішки та навіть сльози радості від довгоочікуваної зустрічі з друзями. Це були хвилини справжнього, безтурботного дитинства, якого нам усім так бракує і цей момент — безцінний.
Після теплих розмов та обміну новинами на всіх чекала неймовірно весела й драйвова фотосесія! На жаль, з різних причин присутні були не всі, але серцем і думками ми разом із кожним нашим вихованцем, де б вони зараз не були.
Велика вдячність людям, які зробили цей день незабутнім:
- Сніжані Стократній — за креативні, яскраві та круті ідеї, які надихнули дітей.
- Яні Волочай — за чудові, живі фотографії, які збережуть ці миті назавжди.
- Нашим неймовірним батькам — за вашу безмежну довіру, підтримку та віру в нашу творчу родину.
Після зустрічі прийшов час прощатися. Діти сіли в автобус і роз’їхалися в різні куточки міста: хтось в один бік, хтось у протилежний…. Вікна автобуса віддалялися, але тепле відчуття єдності залишилося всередині.
Цей день об’єднав нас ще сильніше! Попереду — літо, нові плани та великі проєкти. А найголовніше — наше спільне, величезне бажання якнайшвидше знову зустрітися зі своїм улюбленим глядачем на сцені!
Тримаємось, творимо і віримо у краще!
Автор: Оксана Подольська,
керівник і режисер дитячого театру «Казка»
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net