«Для мене танець — це свобода»: солістка «DANCER» Ксенія Коренкова про улюблену справу і колектив (фото)

17-річна Ксенія Коренкова — солістка зразкової студії сучасної хореографії «DANCER». Займатися танцями дівчина почала з чотирьох років. Наразі вона є студенткою університету імені Івана Франка.

Нещодавно Ксенія розповіла NikopolART про свою любов до танцю, наставниць, хобі та мрії про майбутнє.

Стати частиною «DANCER» танцівниця вирішила після того, як відвідала звітний концерт студії. Дівчина не пошкодувала про свій вибір.

Спочатку наставницями Ксенії були досвідчені й талановиті керівниці, майстрині своєї справи — Наталя Олександрівна Кологрива та Ірина Віталіївна Андрєєва. Проте після початку повномасштабної війни та через життєві обставини разом із «DANCER» у Нікополі продовжила займатися Наталя Олександрівна.

«Говорячи про них (вчителів — авт.), мене переповнюють тільки теплі та приємні спогади й емоції. Але якщо ділитися своїми думками, то справжнім наставником і, можна навіть сказати, другою мамою для мене була Наталя Олександрівна, яка завжди нас підтримувала та любила, як рідних. І саме вона відкрила нам світ танцю, який по-своєму вимогливий, але й такий же прекрасний», — розповідає дівчина.

— Ксенія, що для тебе символізує танець?

— Для мене танець — це свобода. Свобода емоцій, руху та думок. Саме через танець ти можеш показати свої переживання та, в якомусь сенсі, забути про всі негаразди й проблеми реального буденного життя і просто бути тут і зараз. Адже так важливо насолоджуватися моментом.

Але за цією легкістю стоять виснажливі тренування та кропітка праця кожного — як хореографа, так і учасників.

 Про тренування та атмосферу в колетиві

— Ксенія, як у «DANCER» проходять тренування?

— Якщо говорити про графік тренувань, то вони проходять тричі на тиждень. Але перед фестивалями, конкурсами та звітними концертами ми можемо займатися й більше.

Наш «DANCER» — це велика та дружня родина. Перебуваючи в колективі, навіть фізично виснаженим, ти завжди серед людей, які тебе підтримають і допоможуть. У нашому колективі можуть підняти настрій одним словом. Тут завжди готові простягнути руку допомоги у скрутний час.

 Ксенія Коренкова про хореографічні постановки

Ксенія розповідає, що в танці всі повинні діяти як один організм — працювати злагоджено та відчувати одне одного. За роки перебування в колективі вона переконалася в цьому на всі 100%.

«Укриття»

Серед багатьох композицій, у яких брала участь Ксенія, особливе місце в її серці назавжди залишив танець під назвою «Укриття». Іронічно, що саме в ньому дівчини не було.

«Приймаючи участь у багатьох композиціях, назавжди у моєму серці залишився танець під назвою “Укриття”, що іронічно, адже саме в ньому мене не було. На мою думку, саме він передає страшну реальність сьогодення. Біль, печаль, страх, важкість всієї війни Росії проти України. Але в кінці — це й промінь надії та щастя, що дає початок новому етапу нашого життя. Той вогник, який жевріє всередині нас, — надія на світле майбутнє.

Саме він і тримає нашу державу на стороні світла, перемагаючи темряву. Саме ця композиція показує щоденні випробування, особливо міста Нікополя. Адже, незважаючи на щоденні обстріли та небезпеку, незважаючи на складні ночі, які часто проходять в укриттях, Нікополь, як той промінь світла, продовжує жити. Дорослі продовжують працювати, а діти розвиваються та знаходять захоплення».

У «DANCER» Ксенія Коренкова брала участь у декількох хореографічних постановках. Читачам нашого сайту вона розповіла про деякі з них, адже ці танці були для дівчини особисто близькими на духовному рівні.

«Leave to come back»

Перший танець мав назву «Leave to come back». У ньому було зображено події війни та історії всіх тих, хто був змушений покинути свої домівки, роботу й навіть Україну. Це історія про душевні переживання, випробування на новому шляху та невимовну тугу й біль за рідною домівкою. Коли життя кидає тебе в абсолютно відмінному від звичного напрямку, ти мужньо намагаєшся тримати голову над водою.

Але в кінці, переживши так багато труднощів і випробувань, ти розумієш, що твоє місце — там, де твій дім, твоя держава і де ти почуваєшся справжнім. І таким чином повертаєшся до початкової точки.

«Зламана»

Ще один танець називався «Зламана». На думку Ксенії, вже з назви можна зрозуміти, що йдеться також про сучасні події.

«Саме в ньому я завжди бачила прототип нашої країни та людей у ній. Адже з самого початку всі гравці світової арени думали, що ми зламаємося, що ми не витримаємо. Але всі ми згуртувалися і стали на захист на абсолютно різних фронтах. І саме ця боротьба, біль, виснаження випробовують нас кожного дня, але ми продовжуємо триматися, що в кінці кінців і приведе нас до перемоги».

«У пошуках сенсу»

Ксенія розповіла й про танець під назвою «У пошуках сенсу».

«Я вважаю, він надзвичайно актуальний зараз, адже у всіх нас так багато думок водночас, так багато невпевненості у сьогоденні, так багато сумнівів. Якщо ще додати до цього постійні переживання, то так можна зійти з розуму. Впродовж цього танцю відбувається боротьба між особистістю та тими зовнішніми факторами, які впливають на нас сьогодні. І цей вихор різних почуттів та емоцій може звести нас з розуму, чому ми повинні протистояти…»

Про участь у конкурсах і фестивалях

Вихованка Наталі Кологривої з упевненістю говорить, що кожен день, проведений із колективом, був по-своєму незабутнім. Дівчина пригадує багато цікавих історій та пригод. Але найцікавішими, безумовно, були подорожі та фестивалі — моменти, коли в повітрі витають адреналін, переживання та жага до перемоги.

Разом із колективом Ксенія побувала в багатьох містах України. Виступала на сценах Києва, Дніпра, Кривого Рогу, Кам’янця-Подільського та Буковеля — усі вони радо зустрічали танцівників. У більшості випадків учасники «DANCER» посідали призові місця, а іноді здобували й Гран-прі.

«Ми залишили свій відбиток у таких фестивалях, як “DKdance”, “Срібне джерельце”, “Лавина талантів” та ще багато-багато інших, які я, на жаль, зараз згадати не можу…»

Головне, що можна стверджувати, — кожен із фестивалів залишає цікаві та незабутні враження, кожен із них ще більше зближує колектив і дає можливість заявити про себе в різних куточках України, показати хвилювання та переживання нашого життя.

Ксенія Коренкова про хобі та майбутнє

У шкільні роки танці були не єдиним захопленням дівчини.  Вона багато читає. Саме читання дає Ксенії можливість «відключитися» від нагальних проблем і просто жити. А ще дівчина любить слухати музику. Її улюблений жанр — рок, адже його ритмічність та експресивність допомагають розслабитися.

В майбутньому Ксенія Коренкова хотіла б допомагати людям. Можливо, залучати іноземних спонсорів для відбудови України… Можливо, відкрити власний благодійний фонд для допомоги хворим дітям, а можливо, стати кваліфікованим фахівцем у своїй сфері та допомогти закінчити війну.

Ксенія Коренкова зізнається, що всі роки, проведені у зразковій студії сучасної хореографії «DANCER», стали для неї одними з найяскравіших у житті. Саме там дівчина знайшла вірних друзів на все життя, а ще — хобі, яке допомагає їй справлятися з власними емоціями та думками. У «DANCER» дівчина знайшла ту гармонію в собі, яка допомагає їй будувати життя далі.

«Варто зауважити, що нічого з цього не вийшло б, якби не моя хореографічна керівниця, наставниця, друга мама і, можу навіть сказати, друг — Кологрива Наталя Олександрівна, яка є опорою і підтримкою для кожного з нас. І саме вона є тим непохитним стрижнем “DANCER”», — зазначила Ксенія.

Дякуємо Ксенії за цікаву розмову про танець у зразковій студії сучасної хореографії «DANCER»  у Нікополі.

До речі, у зразковій студії сучасної хореографії «DANCER» триває набір учасників. Як записатися — читайте ТУТ.

Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net

Tagged: Tags