У львівському прихистку Центру соціальної підтримки проживає 85-річний Борис Бабенко з Нікополя — кобзар, музикант, педагог і людина, яка понад півстоліття присвятила українській пісні. Попри поважний вік, він бере до рук бандуру, виконує народні пісні та із захопленням розповідає про справу, яка стала сенсом усього його життя.
Про це розповіла на сайті Львівської міської ради, передає NikopolART.
Борис Феодосійович родом із міста Нікополь, де тісно переплелися історія Запорозької Січі та українського козацтва. Саме там ще в дитинстві батько заклав йому любов до рідної землі.
«Батько посвятив мене в козаки. Посадив на коня і сказав: „Ти народився на козацькій землі. Ти вже є козак“. Ці слова я пам’ятаю все життя», — згадує чоловік.
Любов до музики з’явилася ще у шкільні роки. Першим інструментом, який опанував Борис, став баян. Згодом самостійно опанував інші музичні інструменти, співав у хорі, писав власні мелодії та невпинно вдосконалював свої навички.
«Музика мене цікавила змалку. Я ходив у хор, знайомився з різними інструментами, почав писати свої твори. Мені просто хотілося грати», — розповідає Борис Феодосійович.
Що відомо про кобзаря з Нікополя
Не маючи музичної освіти, він багато навчався самотужки. Саме наполегливість і любов до музики допомогли йому вступити до музичного училища, а згодом пов’язати з нею своє життя. Після служби в армії Борис Феодосійович працював із військовими оркестрами, викладав, створював хори й ансамблі, навчав дітей та молодь. Та особливе місце у його житті посіла саме бандура.
«Я прийняв рішення, що буду захищати все українське. Саме тому обрав бандуру», — говорить чоловік.
За десятки років творчої діяльності Борис Феодосійович підготував п’ятнадцять концертних програм. У його репертуарі: козацькі, стрілецькі, народні, дитячі, ліричні пісні. З концертами він виступав у різних куточках України, популяризуючи українську культуру та традиції.
Після початку повномасштабного вторгнення Борис Феодосійович змушений залишити рідний Нікополь і переїхати до Львова. Нині він проживає у прихистку Центру соціальної підтримки, де продовжує робити те, що любить найбільше — грати на бандурі, співати українських пісень та ділитися своїм багаторічним досвідом.
«Все, що я вивчив за життя, я старався передати людям», — каже Борис.
Повідомити новину або надіслати поезію (прозу) можна на електронну пошту: nikopol-art@ukr.net